Як одягались українки у старовину?

Як одягались українки у старовину?
Починаючи свою історію від суворої обрядової і утилітарної функції, український костюм з віками набув довершеної конструкції і форм, які щонайліпше відображали практичні, естетичні і світоглядні погляди українського народу.
Слов'янська старовина: основні елементи
Слов’янські жіночі костюми були найпростішими і представляли собою додільну тунікоподібну сорочку з рослинного або вовняного полотна, прикрашеного обережними тканими або вишитими візерунками по низу сорочки і рукавів, по коміру або горловині – для захисту від усього злого, що прагне проникнути через отвори одягу до тіла. Отож, якщо Ви бажаєте створити образ стародавньої слов’яночки – обирайте просте за формою біле або кольору небіленого полотна плаття з тканим декором або вишивкою – і Ви не прогадаєте!
До не менш стародавніх форм належать і запаски (дерги), які мають форму фартуха і носяться парно – попереду і позаду. Такий спосіб носіння народного костюму і донині є традиційним для регіонів Полісся і Прикарпаття, що радо відображають художники по костюмам в історичних фільмах, таких як «Тіні забутих предків», «Довбуш» тощо.
Дівчата, які бажають приміряти на себе такий образ, мають пам’ятати: сорочку до запаски треба брати довшою, щоб її край визирав з-під верхнього полотна. Звісно, якщо Ви маєте вже улюблену сорочку, то вам досить підібрати або підготувати в колір полотна нижню спідницю, і неодмінно – широкий тканий пояс для підкреслення талії і ліпшого утримання одежної конструкції. Обирайте свою вишиванку – і створюйте власний унікальний образ!
Від запаски до спідниці
Жінки не були би жінками, якби не прагнули навіть у простій одежі урізноманітнювати форми і моделі. Так, в деяких регіонах дівчата почали зшивати в єдине 2 полотна запасок. Так з’явились прості плахти Наддніпрянщини, передній розріз яких прикривали яскравим фартушком з дорогої крамної тканини або розкішно оздоблювали вишивкою або мереживом.
Подолянки і буковинки натомість дошивали в ширину ще третє полотно, щоб повністю обгорнути стан, тому місцева варіація такої спідниці із запахом стала називатись обгорткою-горботкою або опинкою. Якщо ви прагнете відтворити образ гарної дівчини-україночки з центральної або подільської України, то неодмінно додайте до свого гардеробу картату плахту або смугасту горботку, які гарно підкреслять дівочий стан! Якщо Ви затята модниця з нахилом до етнічного, то зверніть увагу на складні плахти з крилами – додатковими полотнищами, які молодиці затикали за пояс, утворюючи пишні форми на стегнах.
(мал. 1 і 3 - за книгою З.Васіної)
Міські красуні, маючи собі за зразки панянок у європейському одязі та послуговуючись фабричними тканинами, ввели до жіночого народного строю широкі довгі спідниці однотонних або барвистих фактур. Особливим шиком було підбити спідницю зі споду інакшими зразками або обшити поверху дорогими плисовими стрічками або й мереживом. Таку моду легко наслідувати сучасним дівчатам, адже такий елемент одягу легко поєднати не лише з народними сорочками, а й з сучасними блузками. Щоправда нинішні красуні мають вибір серед більшого асортименту, урізноманітненого вишивкою і оздобленням, приклади чого можна знайти і в нашому інтернет-магазині.
(Джерела: 1 - мал. К.Білетіна, 2 - мал.Т.Косміна, 3- kyivhistorymuseum)
Український ... "шарафан"?
Усі вище зазначені варіанти дуже вдалі на літню пору. Одначе на прохолодний час так вже не дуже то і вдягнешся! Слов’янки до сорочки додавали «занавіску» або нарамник - прямокутний шматок полотна з розрізом для голови, який вдягався поверх сорочки і підперізувався плетеним або тканим поясом, щоб утримати на тілі. Жінки робили нарамник з більш цупкої і темнішої тканини, яка мала захищати білу сорочку від забруднення і зігрівати у холод. Продовженням цієї традиції стали сірі («шарі»), чорні, брунатні шарафани - рясовані нагрудники зшивні зі спідницями , поширені на Київщині, Чернігівщині та у південних українців.
Керсетка, горсик, камізелька
Більш вигідним було мати у своєму строї окремо спідницю або подібний поясний одяг з верхньою камізелькою, стаником, горсиком або корсеткою. Цей одяг мав форму жилетки без рукавів і мав довжину до стану (до талії) , стегон або навіть і по коліно. Вкорочені станики і горсики ззовні надзвичайно нагадують європейські корсети або корсажі, що підкреслює їх найперше призначення: підтримувати жіночий бюст і надавати форм. Укороченим і більш облягаючим фасонам надавали перевагу незаміжні дівчата, а подовженим і розширеним позаду і бокам – заміжні і старші жінки. Фотографії старовинних керсеток засвідчують, що вони шились на підкладці, а отже мали ще функцію утеплення. Зазвичай молодиці мали окремо повсякденні і окремо святкові варіанти.
З розвитком господарювання і поліпшенням добробуту селянки отримали змогу збільшувати кількість полотна і оздоблення на одяг. Найбільш якісні, дорожчі матеріали – шовк, сатин, люстрин, оксамит, плис - використовувались для святкових корсеток, які ставали показником соціального статусу і майнового стану. Сьогодні такий вид одягу став більш декоративним, часто сценічним, хоча окремі поціновувачки українського етнічного стилю вдало комбінують станик з платтям, горсик – із сорочкою і спідницею, а подовжену корсетку – з діловим стилем, в т.ч. з брюками. Якщо ж Ви бажаєте продовжувати українські народні традиції, то керсетка стане вдалим доповненням традиційного українського жіночого костюму!
Мал 1. - К.Білетіна, 2 джерело - localhistory, 3 - З.Васіна
Якщо Ви бажаєте звернутись до народної спадщини, давати змогу жити українським традиціям у Вашому гардеробі – звертайтесь до магазину УкрЯрмарка.ком.юа, і наші менеджери радо Вам допоможуть!