Основи української вишивки

Одним з найдавніших видів народного мистецтва є вишивка. Мистецтво вишивання в українській культурі передавалося з покоління в покоління. Багато технік вишивання було створен в XIX сторіччі. Наші предки виготовляли її з саморобного полотна, яке ткалося на верстаті. Нині ж вишивка стала популярною по всій Україні. Міф про те, що вишивання - це надто складні і кропітке заняття, не виправданий. Оволодівши будь-якою з технік вишивки, одразу зрозумієте, що цей вид рукоділля набагато простіший ніж Вам здавалось.
Для початку розглянємо різноманітні види тканин для вишивання.
Здавна основним матеріалом для вишивання було домоткане полотно. Гребінна тканина складається з найдовших якісніх волокон - саме тому вона рівна,тонка, щільна, гладка. Ідеально підходить для вишиванок. Нитки тканини мають рівномірне сплетіння. Це дає можливість майстрині створювати свої неповторні вироби, вишиваючи рахунковим хрестом, з допомогою схеми подібного візерунка. У наш час на ринку представлена різноманітна кольорова гама полотна: біле, чорне, синє, погоди, червоне.
 
Не менш популярними, за натуральності, є льон. Лляні віді тканин - одні з небагатьох, які виробляються з натуральної сировини. Льон має цінні гігієнічні властивості, наприклад, здатність відводити тепло і вологу. У спекотну погоду людина, одягнена в такий одяг, має температуру тіла на 3-4 градуси нижче, ніж в одязі з інших тканин.

 

Зараз на ринку є багато фабричних замінників, такі як: габардин, батист, шифон, шовк та сорочкова тканина. Вишиванки з штучної тканини значно простіші в користуванні, та й дешевші по ціні.
Основною функцією вишивання є її оздоблення. До основних способів нанесення стібків на тканину розрізняють односторонню та двосторонню вишивки.
Одностороння техніка вишивання: "низинка", "нанизування", "штапівка", "бігунець", "хрестик", "кіска", "кучерявий" і т. д.
                 

Двостороння техніка: "перебору", "поза голкою", "двостороння гладь", "виколювання", "мережання" і т. д.
                
Орнаменти на вишиванках, це не просто візерунки, це символи, які несуть в собі глибокий зміст. Найпоширеніші серед орнаментів є геометричні візерунки: ромб, хвилясті лінії, хрест, коло. Не менш популярними є рослинні мотиви, такі як: листя дубу, калина, мак, барвінок, троянди, китиці винограду. Зображення тварин і птахів також використовується у вишивці, зокрема голуби, півні, коні.
Кольорова символіка не менш важлива.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба....

У словах Дмитра Павличка, оспівується поєднання двох найпоширеніших кольорів в українській вишиванці. Ці кольори супруводжують людину все життя. І справді колір має величезне значення.
У кожному регіоні у вишивках склалася своя, відшліфована сторіччями, єдність орнаменту, засобів вираження його та колірна гама. Особливість української вишивки проявляється в колориті, техніці виконання, орнамент та композиція. Етнографічний поділ України на регіони - Прикарпаття та Карпати, Південь України, Полісся, Поділля, Середнє Подністров'я.