Плахти та спідниці, що дуже пасують до вишиванки

Жіночі вишиті сорочки стали частим, а інколи обов’язковим атрибутом гардеробу українських дівчат і жінок. Білі, різнокольорові, скромно або багато вишиті - усі вони не лише маркер етнічного походження, а й обрамлення жіночої вроди! Кожна сучасна дівчина знає: головне не лише мати гарну і стильну річ у своєму гардеробі, а й створити з нею якийсь унікальний і неповторний образ, «look». У такому оригінальному образі кожна річ має бути підібрана одна до одної, пасувати і доповнювати, розставляти яскраві акценти і врешті творити гармонію кольору і форми. 

З часів відновлення Української Незалежності етнічному одягу жінки надають більш глибокому смислу, прагнучи обійтись не лише вишитою сорочкою, а створити єдиний ансамбль.

Український жіночий вишитий костюм із спідницею плахтою. 

До вишиванки, особливо якщо вона пошита в народному стилі, іноді ще той клопіт підібрати спідницю чи брюки! У давнину дівчата носили поверх довгої сорочки різний поясний одяг, що захищав сорочку від бруду і носив сакральний символ захисту частин тіла (особливо дітородних) від злого ока. У кожному регіоні України були свої традиційні види одягу, які могли з часом змінюватись. Найдавніший поясний жіночий одяг – запаска, вона ж опинка або дерга, представляв собою прямокутний шматок тканини в одну пілку (ширину полотна, обумовлену розміром ткацького станка) із зав’язками.  Жінки носили по 2 запаски, обгортаючи спочатку сідниці, а потім перед.  На щодень могли носити лише задню запаску – «позадницю», а передню – «попередницю» додавали під час виходу в люди.  У такій формі поясний стрій  дожив до ХХ століття у північних регіонах країни і в Карпатах.

Тому для дівчат, що прагнуть відтворити більш давній, слов’янський образ, або відтворити стрій Полісся, Волині, Гуцульщини і Бойківщини, ми радимо доповнити свій стрій запасками і довгою сорочкою, прямим платтям або до своєї улюбленої сорочки дібрати спідницю, яка б компенсувала відсутню довжину.

У деяких регіонах запаски еволюціонували до єдиного шматка тканини – горботки на Буковині, Поділля і плахти по Наддніпрянщині.  Відрізняли їх узори – плахти були картатими, а горботки часто в  поперечну смужку з додаванням квіткових візерунків.  

Жіноча спідниця плахта картата під вишиванку

Плахта – це  шматок виключно візерунчастої (раніше – виключно  картатої  (в клітинку) тканини,  обгортався навколо стану і утримувався поясом або фартухом.  Плахти носили лише на свята, адже це був відносно дорогий одяг, зазвичай тканий з тонкої вовни на замовлення спеціальними майстринями - плахотницями . Більш заможні жінки шили собі плахту з купованих привозних тканин з шовком, а для жінок козацької верхівки  нерідкісними були і  парчеві тканини (з додаванням в узір металізованих ниток на основі срібла і золота).

 Такий вид одягу самі жінки поділяли на «повну» і «неповну»  плахту -  залежно від крою. На синятки і червчатки (черчатки) – за пануючим кольором (синім або червоним), « хрещаті», «зірчасті»  тощо – залежно від переважаючого узору. Неповна плахта фактично ідентична буковинським горботкам і являла собою єдине широке полотно, яким обгортали стан дівчата, підперезуючись поясом або фартушком. Горботка і плахта з  фартушком свідчили про перехід дівчинки з дитячого віку до юнацтва і давали дівчині право брати участь у юнацьких забавах «вулиці». 

Не повна жіноча плахта підходить до вишиванки

На більш багаті повні плахти йшло вдвічі більше тканини, тому такі шились вже молодицям і старшим жінкам.  Такі плахти відшивались подвійними, причому верхнє полотно мало розріз позаду, виходили широкі «крила», що звисали по бокам жінки. Молодиці-моргухи кокетливо їх підбирали нагору і закріплювали поясом. На північно-східній Україні таку плахту називали поньова.

Плахта подвійна - поньова

 На відміну від Подніпров’я і Лівобережної України, де такий одяг був традиційним до початку  ХХ століття,  жінки волинського Полісся, Галичини, Поділля і Покуття носили стародавні горботки, опинки і подвійні запаски, дерги до 20-30х рр. ХХ століття.

 Плахта поньова із запаскою - УкрЯрмарка

 З поширенням фабричних тканин серед жінок поширились спідниці, тканину яких рясно закладали на поясі. Крамні тканини в  подарунок були мрією багатьох дівчат. Особливим шармом було обшити спідницю по низу шовковими або оксамитовими стрічками, які теж недешево коштували.  Юні чепурухи за достатком могли робити спідницям ще підбій іншим видом тканини. «Виріст» спідницям надавали закладені по низу складки, які у разі потреби розпорювали,  надаючи  ще довжини.

В нашому інтернет магазині ми можемо запропонувати спідниці, стилізовані до етнічного стилю, з сучасним зручним кроєм, який дозволить чарівним панянкам бути ще більш витонченими. Довгі, короткі, пишні чи облягаючі, на запах і без – усі вони дозволяють створити образ сучасної дівчини.